Переконувати владу змінюватися і нарікати, що вона не змінюється?

Другий день форуму громадських організацій, на якому було презентовано проект модернізації України, підтвердив в основному висновки, які сформувались у мене в перший день.

Доповідь Максима Лациби, до речі дуже грунтовна, про реформи в галузі громадянського суспільства показала, що громадянське суспільство прекрасно розуміє, що йому технологічно потрібно для розвітку, але зовсім не усвідомлює онтологічних підстав своїх відносин з владою.

Можна сказати по-іншому. Автори проекту прекрасно розуміються в питаннях громадянського суспільства на мікро-рівні, вони точно формулюють, якою є мета кожної з Організацій громадянського суспільства (ОГС) – задовольняти інтереси своїх членів або певних верств населення. Але розуміння про те, яка мета існування громадянського суспільства на макро-рівні, тобто в цілому, у них не артикулюється.

Основна роль, яка несвідомо відводиться громадянському суспільству розробниками проекту модернізації країни – переконувати владу змінюватися і нарікати, що вона не змінюється.

Дуже показово, що на питання, чи не збільшиться залежність ОГС від держави за рахунок запровадження грантовой фінансової підтримки ОГС з боку держави, пролунала відповідь, що мов ми повинні навчити державу чесно видавати гроші ОГС. Ми самі то собі віримо, панове?